"БАЧИТИ СЕРЦЕМ" mini-виставка 2016року
Коли є можливiсть подiлитися враженнями i почуттями з близькими людьми, тодi пе-реповнюється серце щастям.
В кiнцi 2016 року було здiйснена мрiя - подарувати шматочок неба, шматочок того свiту, в якому живу i як вiдчуваю.
Перший день - день вiдкриття був хвилюючим i одночасно з цим на душi було спокiйно i легко. Живопис допомагає розслабитися, можна сказати, що це та стихiя, в якiй вiдчувається впевненiсть i бажання - жити. "В Небi знаходжу втiху."
Всi близькi i друзi знають про захоплення - прокидатися рано-вранцi i крутити педалi назустрiч свiтанку. Про прагнення - побачити першi променi сонця, i з новим днем зануриться в нове небо, нове небо над головою, нове небо в серцi i на полотнi.
Завжди рiзне i завжди - небо. Одне бажання - нехай у кожного над головою i в життi буде тiльки Мирне Небо. Ми народженi для небесних подорожей, щоденних польотiв, що плавно переходять в космос. Де можемо знайти свою зiрку - i загадати бажання. Однiєю з таких зiрок є Сонце, а отже кожен день на свiтанку, коли воно постає, можна загадувати все новi i новi бажання.
Вiдображення нас самих в навколишньому свiтi часом зовсiм непомiтно. У суєтi буденних днiв прагнення - "Дивитися" затьмарює можливiсть - "Побачити".
Двi години пролетiли як одна мить. I тiльки пiсля декiлькох днiв, побачивши фотографii та вiдгуки присутнiх - прийшло вiдчуття радостi i бажання - творити новi свiти ще i ще. Адже все навколо надихає, i люди, i небо, що вiдбивається в iхнiх очах.
"Назвати - значить Обмежити." - цi слова крутилися в головi при презентацii картин, так як в дiйсностi нiколи не прагнула назвати iх, велика частина без iменна. I вже перед самим приходом гостей, перше, що приходило в голову при поглядi на картину - те i ставало ii iм'ям. Щоразу воно нове, сьогоднi картини названi вiдповiдно до вiдчуттiв i почуттiв, в поривi яких були написанi. Це лише Суб'єктивна iнтерпретацiя стану на момент "Тут i зараз".
Велика радiсть - почути вiд людей iдеi i iмена, щодо iх глибини свiту i сприйняття побаченого.
"Свiтанок - як фiлософiя життя." Поєднання зоряноi картини свiту, перших променiв сонця i плавне райдужне поєднання двох цих свiтiв. Коли є абсолютна вiра в новий день i знання, що хоч як би там розгорталася життя, Сонце завжди, ЗАВЖДИ пiднiмається з-за обрiю i висвiтлює день. А Мiсяць, вiдбиває свiтло того самого Сонце всерединi нас.
Побачити унiкальнiсть сього дня i подарувати це диво свiту. В цей день кожен змiг знайти шматочок Свого Неба, побути наодинцi з ним, роздiлити цей стан з близькими i новими людьми.
Небо не закiнчилося на полотнах, воно продовжує надихати кожного своэю вiчною присутнiстю в моментi нового дня i, звичайно, ж "листiвочки з Неба" знайшли свого господаря.
